Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навдери

Навде́ри, навдера́нці, нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДЕРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВДЕРИ"
Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Палійка, -ки, ж. Поджигательница. Желех.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Позаварювати, -рюю, -єш, гл. Заварить (многое).
Прикопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. прикопатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, придраться. Сам не знаю, чого це старшина до мене прикопався.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Усажати, -жаю, -єш, гл. = усаджувати. Рудч. Ск. II. 75.
Хору́гов, -гви, ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу. ЗОЮР. І. 318.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВДЕРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.