Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. 4) Трефовая масть (въ картахъ). Ум. жиро́к.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований.
2) Назначать, опредѣлять.
Кохан, -на́, м. = коханець.
Моги́льний, -а, -е. Курганный.
Передніше нар. Прежде.
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть.
Рип I, -пу, м. Скрипъ. Рип за рипом у хату старости. рипи справляти. Часто отворять дверь. чоботи, черевики на рипах. Сапоги, башмаки со скрипомъ. Чоботи на рипах ваксовані.
