Бенеря, -рі, ж.? Неясное слово, — повидимому какая то болѣзнь. Не чума ли? Сравн. бендерська чума; быть можетъ бенеря испорченное бендеря? бенеря його принесла. аналогично выраженію: холера його принесла! Куди тебе бенеря несе? Б'є його бенеря забрати в мене ту десятину. Cм. бенеберя.
Вижленя, -няти, с. Щенокъ лягавой собаки.
Доста́ток, -тку, м. Достатокъ, довольство, изобиліе, средства. Достаток чинить статок. Тогді любва бере, як достаток є. Він при достатку. Достаток добрий у його. Як би у мене достатки, то я б учився. Хто буде ховати (мерця)? На які достатки? У достатку живе. Живетъ безбѣдно. Въ твор. пад. употребляется въ видѣ нарѣчія, въ значеніи: достаточно, вдоволь. Аби хліба було достатком, а про яблука жити можно. Ум. достаточен.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая.
Кліщі, -щів, мн.
1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань.
2) Деревянный овалъ у хомута. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає.
3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Небожа, -жа́ти, с.
1) Племянникъ, племянница (ребенокъ). Зайдіть, лишень, то я небожатам якого гостинця дам. Скажете: тітка прислала.
2) мн. Голубчики, милые. Хтіла б бранцями, небожатами, цілий світ звоювати.
3) мн. Употребляется подобно слову небіж 3. Такий мені, небожата, сон приснився (Алканъ-паша къ янычарамъ и рабамъ). Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать... Дознаються небожата, чия на вас шкура!.. Ум. небожатко, небожаточко.
Ночлігування, -ня, с.
1) Пребываніе на ночлегѣ. Товариш огледів у корчмі хатину про наше ночлігування.
2) Ночная пастьба скота.
Повихолоджувати, -джую, -єш, гл. Выхолодить (во множествѣ).
Смутен, -тна, -не = смутний.
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину.
