Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набундючити

Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУНДЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУНДЮЧИТИ"
Безбокий, -а, -е. Не имѣющій бока. Пройди лишень, Іване, по хаті — чи не кривий да не горбатий, чи не сліпий да не безбокий. Чуб. IV. 60.
Вітриця, -ці, ж. = вітериця. Вх. Уг. 231.
Гото́во нар. Готово. Шевч. 441.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі. К. ЧР. 372.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Роженочка, роженька, -ки, ж. Ум. отъ рожа.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа. АД. І. 133.
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Троїти, трою, -їш, гл. = труїти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБУНДЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.