Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наверещати

Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРЕЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЕРЕЩАТИ"
Анто́нівка, -ки, ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко.
Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Вечернички, -чок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Дрібногля́д, -ду, м. Микроскопъ. Микроскоп по нашому можна назвати дрібногляд. Ком. II. 88.
Жинзівер, -ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Знищити Cм. знищувати.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша. Шух. І. 235, 81.
Тарниця, -ці, ж. Деревянное сѣдло. Вх. Зн. 61. Шух. І. 78. 252.
Утрейтє, утретє, нар. Въ третій разъ. Приходить іще утрете. Єв. Мр. XVI. 41. Втретє випить треба. Шевч. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЕРЕЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.