Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дикий

Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. К. ЧР. 91. Обізветься хлопство дикими степами. К. Досв. 25. Дикий кабан. Рудч. Ск. І. 186. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. ЗЮЗО. І. 135. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, ЗЮЗО. І. 132. Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Рудч. Ск. II. 24. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. ЗЮЗО. І. 168. Д. льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. І. 129. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. ЗЮЗО. І. 168. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis. ЗЮЗО. Т. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКИЙ"
Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, гл. Отвозить, отвезти.
Відзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відізвати, -зву, -веш, гл. Отзывать, отозвать.
Гряни́чний и гряни́шний, -а, -е. Граничный, граничащій. Гряничні знаки. К. Іов. 52. Себе царем пустинь грянишних. славе. К. ПС. 53.
Даремні́сінько нар. 1) Совершенно даромъ. 2) Совершенно напрасно. Даремнісінько ви, панночко, боялися. КС. 1883. II. 467.
Ма́чушин, -на, -не. Принадлежащій мачехѣ. Зімне сонце, як мачушине серце, зімне тепло, як мачушине добро. Ном. № 619.
Стискати, -ка́ю, -єш, сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Ном. № 724. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Левиц. І. 185. Хто тисне, тому груди стисне. Ном. № 14267. за серце стиснуло. Сжалось сердце. жаль душу стискає. Тяжко на душѣ. Нема милого, жаль душу стискає. Чуб. V. 16. 2) Пожимать, пожать (руку). Не стій, доню, з нелюбом, не дай ручку стискати. Чуб. III. 36. Стисну щиро за рученьку, в губки поцілую. Чуб. V. 65. 3)плечима. Пожимать, пожать плечами. Той пан стиснув плечима. Рудч. Ск. І. 212.
Убілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. убіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Пачкаться, запачкаться въ мѣлъ, муку. Де се ти убілився? Харьк. у.
Усипати I, -паю, -єш, сов. в. усипати, -плю, -плеш, гл. 1) Всыпа́ть, всы́пать. Борошенця всипать. Рудч. 2) Наливать, налить. Усип меду і горілки. Мет. Ганнусю, усип мені осьмусю. Ном. № 11658. 3) Отливать, отлить (изъ металла). Аби усипати що з мосяжі, треба фірмака. Шух. І. 281. 4) Только сов. в. Войти гурьбой. Одчиняє він хату, уступив, молодиці за ним всипали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.