Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитина

Дити́на, -ни, ж. 1) Ребенокъ, дитя. Тоді мама біду знає, коли малую дитину має. Ном. № 9189. Він мені за дитину рідну став. МВ. І. 22. Знайти́ дити́ну. Родить дитя. Наряди́ти дити́ну. Родить дитя — преимущественно помимо брака. 2) Сынъ или дочь, хотя бы и взрослые. Чи я в тебе, мати, не твоя дитина, коли моя мука тобі дуже мила. Мет. 70. Ба́тькова дити́на. Ном. № 7485, ма́мина дити́на. Любимчикъ отца, матери. 3) Продава́ти дити́ну. Родъ игры. О. 1861. XI. 30, 51. Ум. Дити́нка, дити́нонька, дити́ночка. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. Ном. № 9181. Ой кіт буде воркотати, дитиночка буде спати. Макс. (1849), 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНА"
Балабончик, -ка, м. Ум. отъ балабон.
За́слонка, -ка, ж. = заслінка.
Инкуди нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Негодиця, -ці и не́годь, -ді, ж. = негода. Екатер. у.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.  
Позвозити, -жу, -зиш, гл. Свезти (во множествѣ). Позвозили люде мішки до того млина молоти. Харьк.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.
Стріла, -ли, ж. 1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. Н. п. 2)огняна. Молнія. 3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. 4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат. Шух. І. 256. 5) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163. 6) Часть плуга. Вас. 199. 7)водяна. Раст. = стрілиця 4. ЗЮЗО. І. 134. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок. Чуб. V. 289.
Туркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Штурлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Толкаться. Чого ти штурляєшся? Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.