Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибуль

Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль. Чуб. V. 1088.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУЛЬ"
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Забуркота́ти, -чу́, -чеш и забуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заворковать.
Заштурмо́вувати, -вую, -єш, гл. = затушковувати. Конст. у.
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Пригнаджати, -джа́ю, -єш, гл. = принаджувати. Уман. у.
Примусити Cм. примушувати.
Птукавка, -ки, ж. = птукач. Вх. Лем. 458.
Росквилитися, -люся, -лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.
Укріпити Cм. укріпляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБУЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.