Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диктура

Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИКТУРА"
Безподобний, -а, -е. = неподобний Матір лає безподобними словами. Мил. М. 45.
Вапельня, -ні, ж. Вапнярка.
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Клебаня, -ні, ж. 1) Шляпа. Угор. Желех. 2) = клепаня. Желех.
Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Кращати, -щаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться болѣе красивымъ, хорошѣть. 2) Улучшаться.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Рихтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. Св. Л. 174. До того пана написали два цісарі: «Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді». Гн. І. 155.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе. Шейк.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа. 2)слимакова, слимача. Раковина улитки. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИКТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.