Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дивизія

Диви́зія, -зії, ж. = Диво, дивовижа. Оттака дивизія! Лебедин. у. Диви́зія та й годі. Удивительно! Осн. 1862. IX.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВИЗІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИВИЗІЯ"
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Жид, -да, м. 1) Еврей, жидъ. 2) = Насѣк. гук. Вх. Пч. I. 7. Ум. жидо́к, жидо́чок, жиду́нь, жи́дик. Ув. жидюга́. Шевч. 133. жидя́ка. Мнж. 147.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ. Вас. 161.
Калмичіння, -ня, с. Смачиваніе сноповъ въ жидкой глинѣ предъ покриваніемъ ими крышъ.
Кухарство, -ва, с. Поваренное искусство, стряпня. Н. Вол. у.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. № 1301. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Уницький, -а, -е. = уніяцький. К. ПС. 97.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИВИЗІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.