Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димниця

Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Вітролетень, -тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.
Гуси́нець, -нця, м. Раст. Gagea pusilla Schult. ЗЮЗО. І. 123. Cм. Гусятник.
Зазнайо́млювати, -люю, -єш, сов. в. зазнайо́мити, -млю, -миш, гл. Знакомить, познакомить.
Ма́тланка, -ки, ж. матланки дати. Выдрать, потрепать за волоса. Грин. І. 238.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Покрадаємці нар. Тайкомъ, украдкой. Він покрадаємці від мене всю пшеницю попродав. Уман. у.
Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 62. Желех. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую. Федьк. II. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.