Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димниця

Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.
Гринджо́ли, -джо́л, м. мн. = Ґринджоли.
Доліпи́ти Cм. доліплювати.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Ма́монька и мамочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Очній, -я, -є. Глазной.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.