Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димниця

Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Безлісся, -ся, с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Вицяпкати, -каю, -єш, гл. Выцарапать. Такі маєш очка красні: вицяпкала б ті. Гол. II. 822.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду. Лебед. у.
Пожега, -ги, ж. = пожежа. Щог. В. 32. Левка на пожезі не було. О. 1862. VIII. 10.
Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Прислуговувати, -вую, -єш, прислугувати, -гую, -єш, гл. Прислуживать. Левиц. І. 476.
Тертка, -ки, ж. = тертушка. Ум. те́ртечка.
Трепота, -ти, ж. = трепета. Вх. Лем. 475.
Узаємний, -а, -е. Взаимный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.