Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

димниця

Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМНИЦЯ"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Горта́нь, -ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити. К. ЧР. 126.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Знатуритися, -рюся, -ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. Н. Вол. у.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. Гатц. 296. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Ном. № 4228. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. ЗОЮР. І. 306. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце. Ном. № 2164.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Талування, -ня, с. 1) Топтаніе, вытаптываніе. Шейк. 2) = нехтування.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.