Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихальце

Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛЬЦЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИХАЛЬЦЕ"
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
За́кля нар. = закіль. Розвеселяй мамоньку, закля ся повернем. Гол. IV. 374.
Засмуткува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Загрустить.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.  
Опрятати, -таю, -єш, гл. Очистить, прибрать. Вона її (піч), попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ). 2) Вышколить (многихъ).
Схоронення, -ня, с. Сохраненіе. Дала я свої гроші до схоронення. Харьк. г.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИХАЛЬЦЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.