Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибу

Ди́бу, ди́бу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБУ"
Боркотун, -на, м. = буркотун.
Бридно нар. Противно, гадко. Бридно тверезому межи п'яними сидіти. Камен. у.
Воробчиха, -хи, ж. = воробиця. Желех.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Пастухувати, -ху́ю, -єш, гл. Пастушествовать, быть пастухомъ. Черк. у. Мій син те літо пастухував. Волч. у.
Тирикати, -каю, -єш, гл. 1) Плохо играть на скрипкѣ. Шейк. 2) Играть качалкою на маґільни́ці. Шейк.  
Увислий, -а, -е. Вертикальный. Шух. І. 154.
Цілюрник, -ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.