Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

диман

Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИМАН"
Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Нерозгужений, -а, -е. Вѣрный не поддающійся стараніямъ разлучить его съ любимою особою путемъ наговоровъ. Сужений-нерозгужений, йди до мене вечерати. О. 1861. XI. Свидн. 57.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Розворити Cм. розворювати.
Страждатися, -даюся, -єшся, гл. = страждати. Де син Божий страждається однині й довіка. Чуб. III. 368.
Удоволяти, -ляю, -єш, сов. в. удоволити, -лю, -лиш, гл. = удовольняти, удовольнити.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. Н. п.
Школярство, -ва, с. 1) Школьничество. 2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало. О. 1861. III. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.