Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибом

Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБОМ"
Везти, -везу, -зеш, гл. Везти. Не в тім сила, що кобила сива, а в тім, що не везе. Ном. № 7221. везти москаля. Врать.
Добри́вечір, добри́день, добри́досвіток Cм. Добрий 9, 10 и 11.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Кабащина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Обважніти, -ні́ю, -єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Понамащувати, -щую, -єш, гл. 1) Намазать масломъ, саломъ. 2) Намазать (глиною).
Спритність, -ности, ж. Понятливость, смѣтливость, ловкость, проворство, находчивость. Се діло зоставте спритності жіночій. Левиц. І. 313.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.