Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибошки

Ди́бо́шки Въ выраженіи: на дибошках. На цыпочкахъ. Підходить на дибошках, щоб не чуть було. Екатер. у. Cм. II. Дибки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБОШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИБОШКИ"
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Левиц. І. (Правда, 1868, 497). Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Чуб. V. 117. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає. Єв. Мр. X. 9.
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали. Гол.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Проясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прояснити, -ню́, -ниш, гл. Прояснять, прояснить. Проясни чоло нахмурне. Котл. Ен.
Росплюватися, -плюю́ся, -єшся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Рудня, -ні, ж. 1) Мѣсто добыванія желѣзной руды. 2) Желѣзо-плавильный заводъ.
Спихойка нар. = спишна. По них ходить красне дівча спихойка. Гол. І. 335.
Фандоля, -лі, ж. = фанда 1. Фр. Пр. 74. Дав їй Бог долю, як фандолю. Даль плохую долю. Фр. Пр. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИБОШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.