Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. 2) Родъ танца. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Злосопротивний, -а, -е. Враждебный; о вѣтрѣ, волнѣ: противный. Злосопротивна... хвиля вставав, судна козацькі-молодецькі на три масти розбиває.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька.
Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья.
Орган, -ну, м. Органъ.
Пишність, -ности, ж. Пышность, важность. З гордостю, за пишностю з глави шличка не здиймали.
Поденщина, -ни, ж. Поденщина. Рано-ранісінько схоплюся, біжу на поденщину.
Середняк, -ка, м. Сердцевина рога. Cм. осередок 1.
Скотарити, -рю, -риш, гл.
1) Быть скотникомъ, пастухомъ рогатаго скота.
2) Заниматься скотоводствомъ.
