Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баранок

Баранок, -нка, м. Бекасъ, Gallinago gallinula. Вх. Уг. 226. Cм. баранець 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНОК"
Важниця 1, -ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542.
Додзьо́бати Cм. Додзьобувати.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. жи́чечка.  
Захороняты, -няю, -ешъ с. в. захороныты, -ню, -нышъ,, гл. 1) = поховаты. Выкопайте дилъ глыбокый, схоронить мене. Выкопалы и захоронылы. Чуб. V. 1054. Рудч. 160. 2) Защитить.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
На́руч нар. На-руку, съ руки, кстати. А йому се й наруч.
Порізник, -ка, м. Раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Пруд, -ду, м. Быстрое теченіе воды. Там, де вода прудко йде, — ото й пруд. Черниг. у.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл. 1) Врать взятки. 2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Шапище, -ща, с. ув. отъ шапка. Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, — тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище. Чуб. III. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.