Додму́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Дуть до чего нибудь, до какого нибудь случая.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Мали́нник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.
Олейкарь, -ря́, м. Дегтярникъ. Малярі, або олейкарі, привозять дехоть, у них купують люде.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку.
Хапливий, -а, -е. Поспѣшный, торопливый.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
Шмаркач, -ча, м. = смаркач. Также: бѣднякъ.
