Нововірство, -ва, с. Новое ученіе, слѣдованіе новому ученію. Поспільство... стало взивати ляхами... прозелитів чесько-німецького нововірства.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Вона його осудила, він не сподобався.
Перепочинок, -нку, м. Кратковременный отдыхъ.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Провалля, -ля, с. Пропасть, оврагъ. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Ум. проваллячко. Ув. проваллюка.
Роспечатати Cм. роспечатувати.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл. — у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові.
Цвірінчати, -чу, -чиш, гл. = цвірінькати.
Шусть меж. 1) Шасть, шмыгъ. Шусть у шинк. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть. 2) Выражаетъ быстрое всовываніе во что. Палицею шусть в діру. 3) шусть на люльки. Будемъ мѣняться трубками.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти.
