Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баранчик

Баранчик, -ка, м. 1) Ум. отъ баран. Пасуться три баранчики. Рудч. Ск. І. 8. 2) Бекасъ. Полт. 3) Хвостикъ арбуза. Узяв кавуна, держачи його за баранчика. Ком. І. 33. 4) Одно изъ колесъ въ плугѣ безъ обода. 5) При игрѣ въ ланки: каждый изъ стоящихъ на крайнихъ ямкахъ двухъ мальчиковъ, катающихъ мячъ. Ив. 34. 6) Часть уздечки. Cм. гнузда. 7) мн. баранчики. Раст. первоцвѣтъ, Primula officinalis. Ум. баранчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРАНЧИК"
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати. Желех. Вх. Зн. 10.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8006.
Доста́тній, -я, -є. Достаточный, зажиточный. На все достатній і на лихо не жаден. Ном. № 2013. Достатня одежа. Шевч. (О. 1861. X. 4). 2) Обильный. Достатня паша. Шух. І. 78.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. Ном., стр. 282. № 524.
Обшморгнути Cм. обшморгувати.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Різницький, -а, -е. Мясничій. Мнж. 170. Цехи: різницький, коновальський. Котл. Ен. Худенький, як різницький стовпчик. Ном. № 8582.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Ном. № 11233. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться. Шевч. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРАНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.