Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Ґа́нок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґа́нки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Ум. Ґа́ночок, ґа́ночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то.
Понакриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Накрыться (о многихъ). Жінки понакривались білими хустками.
Порозлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки.
Солома, -ми, ж. Солома. Ум. солімка, солімочка, соломка, соло́мочка. Аби оснівка, — потканнячко — солімка.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
