Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Голомозий, -а, -е. Плѣшивый, лысый. Голомоза дитина. Дід твій лисий, а мати голомоза. Багацько, як у голомозого чуприни.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Бабські забубони.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.
Золотець, -тця́, м. Червонецъ. То ж не піп купував і не дяк торгував, а чернець-молодець та за свій золотець.
Іти, іду́, іде́ш, гл. Идти. Ідемо містом. Ось іди, сядь коло мене. Іди слідом за мною.
Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила.
Розрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Расшевелиться.
Собкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать «соб!». погонять налѣво (воловъ).
2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили!
