Вигрімляти, -ля́ю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Здалека грім вигрімляв закотом.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Дружи́на, -ни 1), об. Каждый изъ супруговъ — какъ мужъ, такъ и жена. Да поможи, Боже, на рушничку стати: тоді не розлучить ні батько, ні мати, ні чужая чужина, коли судилася дружина. З великою худобою битись да сваритись, з хорошою дружиною на світі нажитись. Ой як буду, моя матусенько, да я в війську помірати, приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема. 2) ж. Товарищи, дружина, слуги. Хвалиться стрілкою перед дружинкою: да нема у дружини такої стріли, як у самого пана Івана. Ум. дружи́нка, дружи́нонька, дружи́ночка. Що білая лебедина Дунай сколотила, невірная дружинонька жалю наробила. Негідняя дружиночка молодому світ зав'яже. Борейкова дружинонька волає долами: один каже до другого: «Вже пана не мами».
Обідник, -ка, м. = обидник.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ.
Прикладка, -ки, ж. Насмѣшка, насмѣшливое прозвище, каламбуръ, острота. Жартовливий, на вигадки, на прикладки поперед усіх, тілько його й чутно, од його ввесь регіт где. На вигадки та на прикладки, то й пари йому нема. Ой скажу всім, щоб про тебе веснянки співали, щоб прізвища та прикладки тобі прикладали.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Сучак, -ка, м. Щенокъ. Здорові, сучаки!... А що ви не орете?
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри.
Шкарупа, -пи, ж. = шкаралупа.
