Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий».
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Тихо ходить, та густо місить.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Родонути, -ну, -неш, гл. Сильно уродить. Така думка: от де родоне жито! Земля як галка чорна, а рано виорано.... аж ні: посуха, і жито заміркувате.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Тип, -пу, м. 1) Типъ. Виковувався з українки самостійний історичний тип. 2) Печатаніе, изданіе. Заздалегідне словце до другого типу
Утрапляти, -лаю, -єш, сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга.
