Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Гардувати, -дую, -єш, гл. 1) Запруживать. Гардувати у ставку воду. 2) Быть перевозчикомъ. 3) Находиться. До лісу почвалав, де гардував Евандр з попами.
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження.
Мушарка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus muscarius L.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало.
Плиг! I Прыгъ! скокъ!
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Татарчин, -на, -не. Принадлежащій татаркѣ.