Виминати I, -на́ю, -єш, сов. в. вим'яти, -мну, -неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработкѣ.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища.
Зажалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Пожалѣть. Не зажалієш батька в наймах.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже.
Перекривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война.
Плутати, -таю, -єш, гл.
1) Путать.
2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Позверховний, -а, -е. Поверхностный.
Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка.
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах.
