Докоси́ти, -ся. Cм. докошувати, -ся.
Зашолуди́віти, -вію, -єш, гл. Запаршивѣть.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Присішок, -шка, м.
1) Подпорка.
2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая).
3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. Это же мѣсто съ переводомъ:
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти.
