Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикун

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКУН"
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. І. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан. Камен. у.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Любу́сь, -ся, м. Милый, любимый (о мужчинѣ). Серце, дідусю любусю, води хорошенько бабусю. Чуб. V. 1134.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Топтання, -ня, с. Топтаніе.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.