Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брова

Брова, -ви, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. Мет. 10. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. Шух. I. 238. 3) Кличка вола съ чорными бровями. КС. 1898. VII. 42. Ум. брівка, брівонька, брівочка, бровеня, бровенятко, бровеняточко. Брівками моргає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВА"
Колядчаний, -а, -е. Относящійся къ колядкам. Желех.
Ле́жа, -жі, ж. Лежаніе. З спання не купить коня, а з лежі не справить одежі. Ном. № 11299. упасти у лежу. Заболѣть. Шух. І. 97.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.
Напро́стати, -таю, -єш, гл. Выравнять, выпрямить. Напростати цвях. Камен. у.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою. Мет. 186.
Полковник, -ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Чуб. V. 495. Ум. полковничок. Грин. III. 666.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Табір, -бору, м. = табор. Гол. IV. 403.
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.