Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриньчати

Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНЬЧАТИ"
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.
Зам'Я́ти Cм. заминати.
Здоро́вкати, -ваю, -єш, гл. Желать здоровья при привѣтствіи, при випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Ласогуб, -ба, м. Лакомка, любящій хорошо покушать. Кремен. у.
Олій, олію, м. 1) Растительное масло. 2) Постное масло, преимущественно конопляное. Чуб. VII. 439. Ум. олійок.
Позолочувати, -чую, -єш, сов. в. позолотити, -лочу, -тиш, гл. Золотить, позолотить. Що в голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана. Мет. 26. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила. Чуб. V. 246.
Роздражнити Cм. роздражнювати.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий. Морд.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНЬЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.