Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Держися війська все середнього. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Держись за землю! — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться.
Зада́ти, -ся. Cм. задавати, -ся.
Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Ід пред. Къ. Ївга заробила в мене грошенят на байбарак ід Великодню.
Купило, -ла, с. Деньги (шуточно). Купив би, та купило притупим.
Лагоджіння, -ня, с. = лагодіння.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Прокопати Cм. прокопувати.
Утямки нар. Памятно. Чи втямки тобі, як ми втікали з Брацького на Запорожжє? Довго буде вам втямки. Утямки датися. Дать себя помнить.
Цмокати, -каю, -єш, гл.
1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав.
2) Цѣловать.
