Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло.
Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Знижатися, -жаюся, -єшся, сов. в. знизитися, -жуся, -вишся, гл.
1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то єсь ся знижала.
2) Унижаться, унизиться.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Крутько, -ка́, м. 1) Вертунъ, постоянно вертящійся, кружащійся человѣкъ. Также: непосѣда? непостоянный? 2) Вихрь. Крутько схопився. Лохвиц. у. Вѣроятно крутько́м называется собственно тотъ злой духъ, который, согласно народному вѣрованію, производить вихрь. 3) Употребляется какъ нарѣчіе: крутька — кружась. Ізнов удвох носяться наздибочки і крутька по панськи.
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Шерепа, -пи, ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Се через вас, дурні шерепи, сталось.
