Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Бридя, -ді, ж. = бридь.
Відпитувати, -тую, -єш, сов. в. відпитати, -таю, -єш, гл. Путемъ разспросовъ находить, найти, узнавать, узнать. Повіз Лейба горщик масла в місто продавати та й пішов собі на ринок купця відпитати.
Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. . 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Я нікого не забив, бо сам душу маю. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. 9) — ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. 10) — в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Забили їх у диби. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. 11) — доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. 12) — па́мороки. Cм. Памороки.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). 2) Бѣдняга.
Мате́рия, -риї и мате́рія, -рії, ж. 1) Матерія, ткань. То пасмо проміння обливало... крісла, оббиті рябою недорогою материєю. Так кравець крає, як материї стає. 2) Вещество, матерія. 3) Предметъ, матерія, содержаніе. Взяв він найнижчу матерію до оповідання.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Учувати, -ваю, -єш, сов. в. учути, учую, -єш, гл. Слышать, услышать, разслышать. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Вовк не вчув, що він сказав. G. Чи ти чула, моя ненько, чи ти не вчувала, що я в тебе під віконцем нічку ночувала?
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc.
