Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Змерзлюка, -ки, ж. Зябкая женщина.
Картати, -та́ю, -єш, гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Він у церкві їх картав словами, соромив ледачими ділами.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Нересть, -ти, ж.
1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй.
2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Cм. неристь.
Роструха, -хи, ж. Публичная женщина.
Тратити, -чу, -тиш, гл.
1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Що тобі у руки не дай, усе тратиш.
2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Служба вільность тратить.
3) Казнить, лишать жизни. Вдовин-синонька тратити гадають. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила.
Тринкаль, -ля, м. (отъ нѣм. Trinkgeld). Деньги на могорычъ, могорычъ, взятка. Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив.
Шшке-не́! меж. Крикъ гуцульскаго пастуха: приказъ рогатому скоту возвращаться назадъ.
