Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бріхач

Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. 46.
Кінчити, -ся. Cм. кінчати, -ся.
Леме́ха, -хи, ж. 1) = лемішка. 2) об. Флегматикъ; неуклюжій. Н. Вол. у.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.  
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Об'язати, -ся. Cм. об'я́зувати, -ся.
Поборонити, -ню́, -ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Ном. № 8993. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.