Бідка, -ки, ж.
1) Ум. отъ біда.
2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку.
Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода.
Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный.
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду.
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Понависати, -са́ю, -єш, гл.
1) Нависнуть (во множествѣ). Сіно дощовою водою понесло, так воно на плотах понависало.
2) Быть завѣшену, закрыть чѣмъ либо нависшимъ. Та вже тая доріженька терном заросла, терном заросла, пилом припала, червоною та калиною понависала. Cм. позависати.
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. Розлупила горщик, миску.
Темно нар. Темно. Удосвіта встав я, темно ще на дворі. Ум. темненько, темнесенько.
