Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміти

Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Витворювати Cм. витворяти.
Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Вичунювати, -нюю, -єш, сов. в. вичуняти, -няю, -єш, гл. Оправляться, оправиться отъ болѣзни, выздоравливать, выздоровѣть. Занедужала. Бачить, що не вичуняє і кличе батька. Грин. І. 285. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише.... Вичуняла, та в запічку дитину колише. Шевч. 67.
Довжо́к, -жку́, м. Ум. отъ довг.
Достриба́ти Cм. дострибувати 1.
Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Нахлептатися, -пчуся, -чешся, гл. = нахлеськатися.
Підпалок, -лка, м. 1) Родъ плоскаго хлѣба. О. 1861. XI. Св. 67. 2) = підпал 1 ? Лоша вовчий підпалок. Ном. № 10237. 3) = підпалак. Вх. Лем. 449.
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Розварювати, -рюю, -єш, сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.