Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміти

Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Авдиторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься выслушиваніемъ уроковъ товарищей.
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Зростний, -а, -е. Взрослый. Левч. 10.
Нашийниця, -ці, ж. 1) Ожерелье, монисто. 2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Післати Cм. посилати.
Поморгати, -га́ю, -єш, гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Г. Барв. 453. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. МВ. І. 132. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь. Черк. у.
Трояк I, -ка, м. 1) Монета въ 1/2 коп. 2) = троячка? Г. Барв. 227. 3) Трехлѣтнее животное. Місяць марець з трояка бика ріг збиває. Ном. № 412.
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.
Чіт, -ту, м. Четъ, четное число. Чіт чи лишка? Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.