Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уміти

Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Мет. 13. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Ном. № 11967. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Рудч. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Ном. № 2203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТИ"
Доле́мзати, -заю, -єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас. Богодух. у.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові. Новомоск. у.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 132. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus. Вх. Лем. 427.
Переступний, -а, -е. 1) Преступный. 2) О годѣ: високосный. МУЕ. III. 43. 3) — тиждень. Недѣля передъ масляной.
Порозселюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разселиться (о многихъ).
Потрусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Потрясти. 2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у. 3) Обыскать кого.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.