Відправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться.
Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Гучне весілля справили.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Навскоси́ нар. = навскіс.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли.
Понадкусювати, сюю, -єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював?
Прудиус, -са, ж. = прутивус. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще.
Усуціль нар. Цѣликомъ, вполнѣ.
