Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Зяви, -вів, м. мн. = зябра. Cм. зів 2.
Капама, -ми, ж. Родъ греческаго пирожнаго.
Лу́б'я, -б'я, с. Кора, снятая съ дерева большими кусками. Ти йому образи, а він тобі луб'я. старе луб'я, а также и просто луб'я. Старый, старая (о человѣкѣ). Та він уже старе луб'я! — А ну, луб'я, йди сюди! (старий до старої, а стара тоді одказує): — Бач, як тепер, то і луб'я, а колись, то й голуб'я.
Насіяти Cм. насівати.
Нехарний, -а, -е. Неопрятный, нечистый, грязный; безобразный. Як покладуть на голову нехарний чепище, то не пустить погуляти проклятий мужище.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Ум. соловієчко.
Тютюнище, -ща, с.
1) Мѣсто, гдѣ росъ табакъ.
2) Табачная плантація.
3) Ув. отъ тютюн. Табачище.
