Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умітати

Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл. 1) Вметать, вместь во что. 2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІТАТИ"
Комолий, -а, -е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364.
Кушати, -шаю, -єш, гл. = куштувати. Подольск. г. О. 1861. І. Слов.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Начин, -ну, м. Начало. Се який начин пісні? Борз. у.
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Перегукнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликнуться.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.