Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уніятський

Уніятський, -а, -е. Уніатскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНІЯТСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНІЯТСЬКИЙ"
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. Єв. Мр. IV. 24. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Г. Барв. 93. Жартуйте та й міру знайте. Левиц. І. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. Кв. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. Полт. г. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. Кіев. г. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. Харьк. г. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. К. ЧР. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Грин. III. 285. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. МУЕ. III. 22. Ум. мірка, мірочка.
Нага́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. нагада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться, припоминаться, припомниться. Йому нагадалося. Ему пришло въ голову. Нагадалось вражій бабі молодою бути. Н. п.
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62.
Ознаймувати, -мую, -єш, гл. = ознаймити. К. ЧР. 425.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Пробунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробунтовать.
Розлючений, -а, -е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Шевч. Ступай сміло: куля не візьме. ЗОЮР. І. 97. Широко ступав Марко. Стор. МПр. 25. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Грин. III. 384. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Ном. № 3189. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. МВ. (О. 1862. III. 47). ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь. Г. Барв. 540.
Топнути, -ну, -неш, гл. Тонуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УНІЯТСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.