Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

унудити

Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УНУДИТИ"
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Виймати, -маю, -єш, сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл. 1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Макс. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Ном. № 4637. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Макс. 2) Исключать, исключить, изъять. 3) — зуби. Рвать зубы. 4) — очі. Выкалывать, выклевывать глаза. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі. Шевч. 54.
Жгут, -та, м. = джгут.
Міро́шницький, -а, -е. Относящійся къ мельнику. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. № 3114.
Мулярчу́к, -ка́, м. Ученикъ каменщика. Желех.
Перецарювати, -рюю, -єш, гл. Окончить царствовать, господствовать.
Порожній, -я, -є. 1) Пустой, порожній. Порожня торба. 2) Пустой, напрасный, тщетный. Порожня надія твоя. Волч. у. 3) Порожня. Не беременная. Порожня годує (дитину) два годи. Мил. 30.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Угостити Cм. угощати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.