Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умуровувати

Умуровувати, -вую, -єш, сов. в. умурувати, -рую, -єш, гл. Вдѣлывать, вдѣлать въ каменную стѣну.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМУРОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМУРОВУВАТИ"
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Злякнути, -кну́, -не́ш, гл. = злякатиВона злякнулася його. Павлогр. у. Ти, Ляше, злякнеш і з коня впадеш, сам присиплешся землею. Мет. 400.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Проснідати, -даю, -єш, гл. Утратить изъ за завтрака, завтракая. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Солодіти, -ді́ю, -єш, гл. Солодѣть, бродить.
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода. Вх. Уг. 249.
Угластий, -а, -е. = вугластий.
Утопити, -плю, -пиш, гл. Утопить, потопить. Коли б мене сяя хуртовина злая в морі не втопила. Н. п. Утопив свій маєток в животі. Ном. № 11715. утопити го́лову. Выйти замужъ за нелюбимаго, по принужденно, жениться такимъ же образомъ. Судять мене сусідоньки, що я заміж не пішла.... Не хочеться за ледащо втопить головочки. Грин. ІІІ. 195. Благочинніш добре знав, що жениха не знайдеться, бо всі знали Касю, а мав надію, що архирей.... скаже кому женитись, то хто небудь і втопить свою голову. Св. Л. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМУРОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.