Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Важний, -а, -е. 1) Вѣскій. Червінець хоць маленький, але важненький.
2) Важный. Він там важний, де маленькі вікна.
3) Очень хорошій. Поставив важну хату на дві половини. Сьогодні важний задамо бенкет. Ум. важненький.
Вештатися, -таюся, -єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою.
Гвавт, -ту, м. = гвалт.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю.
Описка, -ки, ж. У горшечниковь: красильное вещество — болотная бобовая желѣзная руда.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Полька, -ки, ж.
1) Полька. Ой ти руський, а я полька.
2) Танецъ: полька.
3) Названіе коровы.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає.
