умудруватися

Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 340.

Випадкові слова

Шкодити, -джу, -диш, гл. 1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. ЗОЮР. І. 215. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. Ном. № 11954. 2) Проказничать.

повністю...

Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)

повністю...

Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати. Вх. Уг. 242.

повністю...