Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умудруватися

Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМУДРУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМУДРУВАТИСЯ"
Вихожати, -жаю, -єш, гл. = виходжати. Дівчаточка із гаю вихожаючи співають. Шевч. 648.
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Левиц. І. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався. Стор. II. 11.
Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Начати, -ся. Cм. начинати, -ся.
Нишкати, -каю, -єш, гл. Шнырять.
Позадь, -ді, ж. = послід 1. Вх. Зн. 51.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Учуватися, -вається, сов. в. учутися, -сться, гл. безл. Слышать, послышаться. Спідньому вчулось, що він верхнього міри, та каже; «аршин!» Рудч. Ск. І. 4. То мабуть, діду, так мені вчувається. Рудч. Ск. IІ. 43.
Хлинути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. І хлинули сльози; дрібні, дрібні полилися. Шевч. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМУДРУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.