Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умниця

Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Аля́! меж. Крикъ на свиней, чтобы отогнать ихъ. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою? Маркев. 61.
Гидолів, -лова, -ве Гидолів син. Ном. № 3567.
Навпрошки́ нар. = навпросте́ць. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71.
Позлотець, -тця, м. Мишура, сусальное золото. Cм. позлітка. Вх. Лем. 452.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Роскобіжкати, -каю, -єш, гл. Раздобыть. Вас. 213.
Смолкий, -а, -е. Смолистый. Смолке поліно соснове. Рк. Левиц.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще. Камен. у.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.