Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умниця

Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Арті́льний, -а, -е. Артельный.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Посл. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Дума. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. АД. I. 117. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. Ном. № 638. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. КС. 1898. VІІ. 42. 3) Раст. Ononis pircina. Шух. I. 21. 4) Родъ дѣтской игры. Ив. 45. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. КС. 1887. VI. 480. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Левиц. Пов. 229. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Мет. 96. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Гилистий, -а, -е. = гіллястий. Желех.
Закорті́ти, -ти́ть, гл. безл. Сильно захотѣться. Аж труситься, так йому закортіло напиться тієї помсти. Стор. І. 187. Закортіло чоловіка зайти у шинок. Рудч. Ск. II. 129.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. Канев. у. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую. Конст. у.
Мися́ III, -ся́ти, с. Мышенокъ. Ум. мися́тко. Вх. Лем. 435.
Плетінка, -ки, ж. 1) Вязаная шерстяная рукавица, которая вкладывается въ кожаную. Лебед. у. 2) Свитая, сплетенная мѣдная проволока, употребляемая при украшеніи деревянныхъ издѣлій инкрустаціями и пр. Шух. І. 273, 280, 277. 3) Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Челядський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный молодежи. Челядські пісні. Мил. 62, 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.