Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умниця

Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Відмогтися Cм. відмагатися.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
Надколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Надковырять.
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Теплішати, -шаю, -єш, гл. Становиться теплѣе.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Мет. 311. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. Деревце те не товстеє. Котл. Ен. III. 18. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). ЗОЮР. II. 18. А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. Рудч. Ск. II. 40. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. Рудч. Ск. II. 55. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. Мнж. 84. 5) Жирный. Товстий сир. Грин. II. 321, 322. Ум. товстенький, товстесенький.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. І. 275, 282, 130, 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.