Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умниця

Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця. Ном. № 13794.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМНИЦЯ"
Виникнути Cм. виникати.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Огородина, -ни, ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Левиц. І. 27. Cм. городина.
Политися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. К. Псал. 95. Кров полилася. Шевч. 167.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Придобритися Cм. придобрюватися.
Прочесати, -шу́, -шеш, гл. Прочесать.
Тройняг, -гу, м. Раст. Trifolium medium L. Анн. 350.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.