Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умовно

Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМОВНО"
Брехака, -ки, об. 1) = брехун, брехуха. 2) Эпитетъ собаки. Собака злющий на ланцюзі, брехака невгавущий. К. Дз. 51. Ум. брехачка.
Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло. Г. Барв. 315.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Козел. у. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає. Хата, 67.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Накоси́ти Cм. накошувати.
Нашмаровувати, -ровую, -єш, сов. в. нашмарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намазывать, намазать (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ).
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.