Веселиця, -ці, ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Ум. веселичка.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука.
Прати, перу́, -ре́ш, гл.
1) Стирать, мыть. Буду хуста прати.
2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати.
Провалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. провали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Проваливаться, провалиться. Туди ке підскочиш, туди не провалишся.
2) Проламливаться, проломиться. Ударив кулаком у стіну, — так стіна і провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата.
Прохожий, -а, -е. = перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Всі прохожі задивлялись на панночок.
Ремесло, -ла, с.
1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло.
2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися.
