Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

умістити

Умістити, -ся. Cм. уміщати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УМІСТИТИ"
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1. Черном.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Здиха́нка, -ки, ж. Вздохъ. Ум. здиха́ночка. Тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.
Зневолювати, -люю, -єш, зневоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зневолити, -лю, -лиш, гл. Лишать, лишить свободы; принуждать, принудить. Убогого зневоляютъ. К. Іов. 52. Зневоляєш мене до того. КС. 1883. VII, 519.
Лебедячий, -а, -е. Лебединый. Гурт лебедячий летів. Щог. Сл. 142.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу. МВ. (О. 1862. III. 37).
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки. Левиц. І. 89.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Сімсот числ. Семьсотъ. У вдовиної дочки сімсот сорочок: як повіне вітер, так і тіло знать. Ном., стр. 292, № 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УМІСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.