Волинка, -ки, ж. Жительница Волыни. Ум. волиночка. Татари ідуть, волиночку везуть.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Охолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять.
Повідати, -да́ю, -єш, сов. в. повісти, -вім, -віси, гл. Говорить, разсказывать, разсказать. Ой карабин на стілочку, карабин на клинку, повідає губернатор: шкода тебе, синку. Як же, каже, Алкане башо, твій сон одгадати, що ти не можеш нам повідати. Черчук просить, щоби сісти, бо він має щось повісти. Повідж мені правдочку. Ой летіли дикі гуси... правди мені не повіли. Повідати сама до себе.
Позбавляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Умертвить (многихъ). Багацько позбавляв Буняка таким способом, людей.
2) Лишить многихъ.
Скірня, -ні, ж. Сапогъ. Єдна скірня. Преим. во мн. ч.: скірні. Тепер же мі грайте, чорні скірні поторгала, червоні мі дайте. Ум. во мн. ч. скореньки, скірня́тка.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Хамородь, -ді, ж. Тѣнь, темнота, темное мѣсто. Cм. химородь.
