Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Ум. перчинка.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл.
1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти.
2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі.
Пожаліти, -лію, -єш, гл. Пожалѣть. Він пожалів мене вбить, да й одвіз в ліс.
Покошинка, -ки, ж. Лугъ, только что выкошенный.
Промугикати, -каю, -єш, гл. Пропѣть подъ носъ, промурлыкать.
Псити, псю, псиш, гл. Хирѣть, болѣть. Уже ця корова так жила, так псила — поки й здохла.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Талувати, -лую, -єш, гл.
1) Топтать. Свині город талують.
2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Я тобі казав: не талуй віри.
